Остродальність (ОД) та Острота зору (ОС) — це два важливих показника функції зору, які допомагають офтальмологам встановлювати діагнози, призначати лікування та вибирати оптимальні засоби корекції зору. Ці показники використовуються для оцінки здатності людини розрізняти деталі та фокусуватися на об’єктах різної віддалі, а також визначення відхилень в роботі органів зору.
Остродальність (ОД) визначається як здатність розрізняти два окремі об’єкти або точки на певній відстані один від одного, при тому, що вони розташовані в різних напрямках. Цей параметр характеризує можливість розрізняти деталі об’єкта і визначається в залежності від відстані, на якій можна розрізнити деталі.
Острота зору (ОС) визначається як здатність видимої частини ока розпізнати та розділити два близько розташовані об’єкти. Це важливий параметр, який вказує на якість фокусування ока і здатність розділяти об’єкти в межах зорового поля. Острота зору вимірюється за певною шкалою, де 1.0 вважається нормою для здорового ока.
Остродальність: означення та значення
Одиницею остродальності є діоптрія, яка вимірюється відстанню, на якій зорова система сприймає деталі з відповідною роздільною здатністю.
Висока остродальність є важливим фактором для кращого бачення далеких об’єктів, таких як дорожні знаки, громадський транспорт, архітектурні деталі тощо. Водночас низька остродальність може призвести до проблем при читанні з далекої відстані або визначенні дрібних деталей образів.
Для діагностики та оцінки остродальності застосовують декілька методів, у тому числі використовують графічні таблиці зі спеціальними символами різної роздільної здатності, а також вимірюють фокусну відстань ока при допомозі офтальмологічних приладів.
Розуміння та виявлення остродальності у кожної людини може допомогти офтальмологам у призначенні оптимального коригуючого засобу для відновлення втраченої остроти зору. Такі засоби включають окуляри, контактні лінзи та хірургічні втручання.
Острота зору: що це таке і як вимірюється
Вимірювання остроти зору зазвичай проводиться за допомогою спеціальних таблиць, які називаються таблицями Сівцева-Головіна або таблицями шрифтів. У таких таблицях розташовані рядки з літерами, числами або символами, розмір яких поступово зменшується.
У процесі вимірювання окуліст пропонує пацієнту прочитати якомога більше рядків з таблиці, починаючи з найбільших. Острота зору вимірюється у дробових частках, де чисельник вказує на відстань, з якої було прочитано рядок з таблиці, а знаменник — на відстань, з якої цей рядок повинен бути прочитано з нормальною остротою зору. Наприклад, 1/1 означає, що пацієнт здатний прочитати найменший рядок з відстані, на яку його показує окуліст, тоді як 1/10 вказує на те, що пацієнт може прочитати рядок з відстані, в 10 разів більшої за нормальну.
Важливо зазначити, що острота зору може варіюватись в залежності від різних факторів, таких як вік, стан очей та інші. Нормальна острота зору вважається 1/1, але більшість людей можуть мати дрібні відхилення від цього показника і все ж мати нормальний рівень видимості.
Важливо розуміти, що острота зору — це не єдина характеристика зорової функції. Інші фактори, такі як освітлення, кольоророзрізнення та контрастність, також впливають на сприйняття образів.